Вибагливі клітини:
Клітини мають дуже вузький діапазон умов, у яких вони можуть вижити.
Якщо умови надто гарячі чи холодні, надто водянисті, солоні, кислі чи лужні, вони не можуть функціонувати належним чином.
Типи розчинів:
Ми розглянемо, що відбувається, коли клітину поміщають у розчин, який є значно солонішим (гіпертонічний), значно водянистішим (гіпотонічний) або має однакову концентрацію солі (ізотонічний).
Як це працює: коротко про клітинну мембрану
Клітинна мембрана діє як фільтр: вона дозволяє проходити певним частинкам, але не усім. Воду вона пропускає легко — через спеціальні білкові канали (аквапорини), великі ж молекули зазвичай не можуть пройти крізь мембрану.
Позитивні частини молекули води притягуються до негативних частин натрію хлориду і навпаки, тому, якщо з одного боку більше солі, а з іншого — більше води, саме вода почне переміщуватись, намагаючись вирівняти баланс. Це називається осмос.
Важливо: молекули води дуже «люблять» сіль і тяжіють до неї. Вони обгортають соляні частинки, і чим більше солі — тим менше «вільної» води.
Гіпертонічний розчин
Уявімо, що ми занурюємо клітину в насичену солями рідину.
(Ця рідина є гіпертонічною порівняно з клітиною.
Вона має значно вищу концентрацію частинок розчиненої речовини та значно нижчу концентрацію води.)
Поза межами клітини концентрація солей більша ніж в ній самій.
Оскільки молекули розчиненої речовини не можуть пройти через мембрану, щоб досягти рівноваги, але молекули води можуть — молекули води всередині клітини почнуть виходити назовні, і клітина зменшиться в розмірі.
Це явище називається плазмолізом.
Отже, гіпертонічні розчини можуть використовуватись для зменшення локальних набряків завдяки здатності притягувати надлишкову рідину.
Їх застосовують як допоміжний засіб у випадках, наприклад, гіпертрофічних реакцій або молодих гранульом. Проте це має відбуватись з обережністю та за умови короткотривалого використання — і лише за рекомендацією майстра, аби уникнути пересушення та подразнення тканин.
Отже:
Гіпертонічний розчин (понад 0.9% NaCl):
• Має більше солі, ніж у клітинах.
• «Витягує» воду з клітин, що допомагає зменшити набряк; допоміжний засіб при проблемах з проколом, проте за неправильного застосування може пересушувати та викликати подразнення.
Ізотонічний розчин
Поміщення клітини в ізотонічний розчин, де концентрації всередині та зовні клітини однакові, є більш комфортним.
Рівна кількість молекул води продовжує проходити в клітину і з неї.
Система знаходиться в динамічній рівновазі; клітина ні росте, ні зменшується, і це збільшує її шанси на виживання.
Отже, це найкращий варіант для щоденного догляду. Він очищає та підтримує баланс, необхідний для регенерації тканин.
З цього можемо зробити висновок, що:
Ізотонічний розчин (0.9% NaCl):
• Має ту ж концентрацію солі, що й у клітинах тіла.
• Підтримує природний баланс води: вода рівномірно проходить у клітину і з неї.
• Ідеальний для догляду за свіжими проколами — не подразнює, очищає.
Гіпотонічний розчин
Тепер зануримо клітину в розчин із меншою концентрацією.
Порівняно з клітиною, цей розчин в рази менш солоний.
Молекули води ринуть у клітину, надаючи більшої вологи. В деяких випадках перенасичення клітини молекулами води може призвести до її руйнування.
Отже, може сприяти підвищенню зволоженості поверхневих тканин. У певних випадках це може бути корисно для шкіри, схильної до сухості. Однак для свіжих проколів та щоденного догляду їх застосування не є стандартною практикою — через ризик надмірного зволоження, що може спричинити подразнення або сповільнити загоєння.
Висновок:
Гіпотонічний розчин (менше 0.9% NaCl):
• Менше солі, ніж у клітині.
• Вода проникає в клітину, такий засіб може краще підійти для шкіри, схильної до пересушення, проте за неправильного застосування клітини можуть пошкодитись через надлишкову вологу.